Сірдалуд

Сірдалуд - препарат, який надає міорелаксаційну і помірно виражену центральну знеболювальну дію, застосовується при спастичності м`язів.

Форма випуску та склад

Лікарська форма Сирдалуда - таблетки: плоскі, круглі, зі скошеними краями, білого або майже білого кольору (по 10 шт. В блістерах, в картонній пачці 3 блістери).

Діюча речовина препарату - тизанидин (у формі гідрохлориду):

• 1 таблетка з гравіюванням «OZ» - 2 мг;
• 1 таблетка з гравіюванням «RL» - 4 мг.

Відео: сирдалуд при болях в спині після бігу

Допоміжні компоненти: стеаринова кислота, лактоза, кремнію діоксид колоїдний безводний і целюлоза мікрокристалічна.

Показання до застосування

• Болісний м`язовий спазм, обумовлений функціональними і статичними захворюваннями хребта (поперековий і шийний синдроми), хірургічним втручанням (наприклад, з приводу остеоартрозу тазостегнового суглоба або грижі міжхребцевого диска);
• Спазми скелетних м`язів при неврологічних захворюваннях, наприклад, при дегенеративних захворюваннях спинного мозку, хронічній мієлопатії, розсіяному склерозі, наслідки дитячого церебрального паралічу і порушень мозкового кровообігу.

Протипоказання

абсолютні:

• Тяжкі порушення функції печінки;
• Період лактації;
• Необхідність одночасного застосування сильних інгібіторів цитохрому Р450 1А2 (CYP1A2), наприклад, флувоксаміну та ципрофлоксацину;
• Гіперчутливість до компонентів препарату.

Сірдалуд не рекомендується призначати дітям і підліткам до 18 років, оскільки досвід застосування препарату у цій віковій категорії обмежений.

До складу таблеток входить лактоза, тому препарат не рекомендується приймати при непереносимості галактози, тяжкою лактазной недостатності і мальабсорбції глюкози / галактози.

Під час вагітності Сірдалуд може бути призначений тільки в тому випадку, якщо очікувана користь для жінки перевищує потенційні ризики для плода.

У таких випадках необхідно дотримуватися особливої обережності:

• Порушення функції нирок;
• Помірно виражені порушення функції печінки;
• Вік старше 65 років.

Спосіб застосування та дозування

Сірдалуд - це препарат з низьким терапевтичним індексом і високою варіабельністю концентрації діючої речовини в крові, тому його дозу необхідно підбирати особливо ретельно з урахуванням індивідуальних потреб пацієнта. При необхідності таблетки можна ділити на 2 рівні частини.

Препарат слід приймати всередину.

При болісному м`язовому спазмі, як правило, призначають по 2 або 4 мг 3 рази на добу. У важких випадках допускається ще один додатковий прийом (переважно перед сном, тому що є ймовірність посилення сонливості) 2 або 4 мг.

Початкова добова доза при спастичності скелетних м`язів, що зумовлена неврологічними захворювання, не повинна перевищувати 6 мг в 3 прийоми. При необхідності дозу поступово - з інтервалами 3-7 днів - підвищують на 2-4 мг. Оптимальна терапевтична доза зазвичай становить 12-24 мг, її ділять на 3-4 прийоми через рівні проміжки часу. Максимально допустима добова доза - 36 мг.

Початкова доза для пацієнтів з нирковою недостатністю (при кліренсі креатиніну менше 25 мл в хвилину) - 2 мг 1 раз на добу. При недостатності ефекту спочатку збільшують дозу, що приймається 1 раз на добу. Якщо і цієї дози недостатньо, тоді збільшують кратність прийому.

Людям у віці старше 65 років і пацієнтам з помірним порушенням функції печінки рекомендується призначати мінімальну дозу, поступово підвищуючи її до досягнення оптимального співвідношення ефективності і переносимості препарату.

Щоб не допустити рикошетного підвищення артеріального тиску і розвитку тахікардії припиняти лікування слід поступово знижуючи дозу, аж до повного скасування.

Побічна дія

• Серцево-судинна система: часто - зниження артеріального тиску (в рідкісних випадках виражене, аж до втрати свідомості і колапсу) - Нечасто - брадикардія;
• Нервова система: дуже часто - сонливість і запаморочення- часто - порушення сну і безсоння;
• Травна система: дуже часто - сухість у роті і шлунково-кишкові розлади- часто - нудота;
• Кістково-м`язова система: дуже часто - м`язова слабкість;
• Інші: дуже часто - підвищена стомлюваність;
• Лабораторні показники: часто - підвищення активності печінкових трансаміназ.

При прийомі Сирдалуда в невеликих дозах при болісному м`язовому спазмі побічні реакції виражені помірно і носять тимчасовий характер. При прийомі у високих дозах при спастичності небажані реакції більш виражені і виникають частіше, проте рідко бувають настільки тяжкими, що доводиться переривати лікування.

При раптовій відміні препарату після тривалого або застосування в високих дозах можливі тахікардія і підвищення артеріального тиску, що в окремих випадках може призвести до гострого порушення мозкового кровообігу.

Крім того, в окремих випадках (частота невідома) в клінічній практиці відзначався ряд інших побічних ефектів, однак причинно-наслідковий зв`язок їх розвитку із застосуванням Сирдалуда не встановлена:

• Нервова система: вертиго;
• Психіка: сплутаність свідомості, галюцинації;
• Орган зору: затуманення зору;
• Печінка і жовчовивідні шляхи: гепатит, печінкова недостатність;
• Загальні розлади: астенія, синдром відміни.

Відео: Судоми в ногах (литкові судоми) - що робити?

особливі вказівки

Є окремі повідомлення про функціональне порушення печінки у пацієнтів, які отримували Сірдалуд в дозі більше 12 мг. З цієї причини 1 раз на місяць в перші 4 місяці терапії, а також при наявності клінічних ознак, що дозволяють припустити порушення функції печінки (почуття втоми, нудота нез`ясованої причини і анорексія), Рекомендується проводити функціональні печінкові проби. Якщо за результатами дослідження рівні аланінамінотрансферази і аспартатамінотрансферази стійко перевищують відповідні показники при вродженої гіперплазії наднирників в 3 рази і більше, препарат потрібно відмінити.

Пацієнтам, у яких Сірдалуд викликає сонливість, слід утриматися від виконання видів діяльності, що вимагають швидкості психомоторних реакцій і / або підвищеної концентрації уваги, включаючи керування транспортними засобами.

лікарська взаємодія

Одночасне застосування інгібіторів цитохрому CYP1A2 може призводити до значного підвищення концентрації тизанідину в плазмі крові, можуть бути причиною виникнення симптомів передозування, в т.ч. подовженням інтервалу QT_c, тривалим зниженням артеріального тиску з запамороченням, сонливістю і зниженням швидкості психофізичних реакцій (в деяких випадках аж до втрати свідомості і колапсу). Тому подібні комбінації протипоказані.

Індуктори CYP1A2 можуть знижувати концентрацію тизанідину в плазмі крові, через що зменшується терапевтичний ефект Сирдалуда.

Тизанідин не рекомендується призначати разом з іншими інгібіторами CYP1A2 (такими антиаритмическими препаратами, як мексилетін, аміодарон, пропафенон), пероральними контрацептивами, деякими фторхинолонами (пефлоксацином, еноксацином, норфлоксацином), циметидином, тиклопідином, рофекоксибом.

Особливу обережність необхідно дотримувати при одночасному призначенні препаратів, які подовжують інтервал QT (наприклад, амітриптиліну, цизаприду, азитроміцину).

Одночасне застосування тизанідину з гіпотензивними засобами, включаючи сечогінні, може привести до брадикардії і вираженого зниження артеріального тиску (аж до колапсу і втрати свідомості). При раптовій відміні Сирдалуда в цьому випадку можливі тахікардія і підвищення артеріального тиску, іноді приводить до гострого порушення мозкового кровообігу.

Рифампіцин на 50% знижує концентрацію тизанідину в плазмі крові, внаслідок чого може знижуватися його терапевтичну дію, що має клінічну значимість для деяких пацієнтів. Рекомендується уникати тривалого одночасного застосування даних препаратів. Якщо це неможливо, слід ретельно підбирати дозу Сирдалуда (потрібно її збільшення).

У людей, що викурюють більше 10 сигарет в день, системна доступність тизанідину знижується на 30%. При тривалій терапії курцям може знадобитися застосування більш високих доз Сирдалуда, ніж середні терапевтичні.

Під час лікування не слід вживати алкогольні напої, оскільки етанол може підвищувати ризик розвитку побічних ефектів, наприклад, загальмованості і зниження артеріального тиску. Крім того, тизанидин підсилює переважна дію етанолу на центральну нервову систему.

Не рекомендується одночасно призначати інші агоністи ₂-блокатори (наприклад, клонідин), тому що є ймовірність посилення гіпотензивного ефекту.

Антигістамінні, седативні і снодійні засоби можуть підсилювати седативну дію тизанідину.

Терміни та умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 ° C в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 5 років.