Гострий гломерулонефрит у дітей
Гострий гломерулонефрит у дитини виникає, коли запалюються нирки, при цьому можуть бути вражені дрібні судини,…
Нефротичний синдром - це захворювання нирок різної етіології, яке характеризується великою втратою білка, що виводиться сечею з організму (протеїнурією), зниженим рівнем альбуміну в крові, порушенням обміну білків і жирів. Захворювання зустрічається у представників всіх вікових груп, досить часто у дітей у віці 1,5-4 років, у хлопчиків частіше, ніж у дівчаток. Нефротичний синдром у дітей та дорослих поділяють на первинний і вторинний. Обом формам захворювання властиві генералізовані і периферичні набряки тканин. За характером перебігу поділяють хронічний і гострий нефротичний синдром.
Причини патології не вивчені повністю. Вважається, що причиною захворювання є імунологічні зміни в організмі - збої на рівні клітинного імунітету, але в деяких випадках природа захворювання залишається невідомою. Розвиток синдрому відбувається через порушення в нирках фільтрації клубочків - фільтруючих кров утворень, що складаються з капілярів. Ураження нирок призводить до руйнування клітин клубочків, порушення фільтрації і канальцевої реабсорбції білків.
Якщо поштовх до розвитку нефротичного синдрому дають протікають захворювання нирок, то він відноситься до первинного типу, діагностувати майже у 2/3 всіх хворих. Причиною первинного синдрому називають в більшості випадків всі типи гломерулонефриту. Вторинний нефротичний синдром може проявити себе на тлі таких захворювань:
Також відзначається вплив спадкового чинника на розвиток патології. Проявитися спадковий нефротичний синдром у дітей може незабаром після народження або трохи пізніше.
Найхарактернішим симптомом нефротичного синдрому є поява набряклості - саме з такою скаргою найбільш часто хворі звертаються вперше до лікаря. Крім цього відзначаються слабкість і відсутність апетиту, болю в області живота. Для хворих характерно бліде, набрякле обличчя з припухлими століттями. Набряклість з області особи може поширюватися далі - на підшкірну клітковину тіла, рідина зазвичай скупчується в черевній або плевральній порожнині, а також в серцевій сумці - порожнини перикарда. Іноді кількість води, затриманої в організмі, становить чверть загальної ваги хворого. При важких набряках відбуваються дистрофічні зміни шкіри - внаслідок зневоднення вона стає сухою, покривається тріщинами. Також виникають: задишка, здуття живота, постійна спрага, припухлість колінних суглобів. На початку захворювання у дорослих спостерігається артеріальна гіпертензія, ознака розвитку ниркової недостатності. Симптомом нефротичного синдрому у дітей вважається тенденція до зниження артеріального тиску-з-за високої сприйнятливості до інфекцій можуть виникати часті бронхіти, пневмонії, рожістие запалення шкіри.
Головними ознаками нефротичного синдрому при клінічних дослідженнях є: підвищення кількості білка в сечі, зниження його концентрації в крові і збільшення рівня холестерину, зниження сечі (діурез), при підвищенні її питомої ваги.
Ступінь прояву зовнішніх симптомів захворювання залежить від характеру його протікання. При гострому нефротичному синдромі сукупність симптомів проявляється бурхливо: в часовому проміжку від декількох годин до декількох тижнів. Захворювання найбільш часто протікає після стрептококової інфекції і виражається наростанням набряків, масивної протеинурией, різким зниженням рівня альбуміну в крові, розвитком гіпертензії, збільшенням тиску в легеневих судинах. У деяких хворих з гострим нефротичним синдромом захворювання через кілька місяців може призвести до прогресуючої ниркової недостатності. При кваліфікованому лікуванні гострий нефротичний синдром в більшості випадків виліковується, у 90-95% дітей повністю відновлюються функції нирок, у дорослих це число становить близько 60%.
При хронічному перебігу захворювання синдром може не проявляти себе протягом декількох років, його розвиток протікає непоміченим і може бути виявлено лише при лабораторному дослідженні. У деяких випадках при появі ниркової недостатності спостерігаються: нудота, блювота, підвищена стомлюваність, утруднене дихання. Періоди тривалої ремісії можуть змінюватися тяжкими рецидивами.
Діагностика нефротичного синдрому грунтується на проявлених симптомах і результатах лабораторних досліджень. До лабораторних досліджень відносять:
Діагностика нефротичного синдрому в цілому не викликає особливих труднощів, складність представляє визначення причини, що викликала захворювання, що потрібно для постановки точного діагнозу і призначення відповідного лікування.
Для обрання ефективного методу лікування необхідно визначення та усунення основної причини, що спровокувала захворювання. Головним завданням лікування нефротичного синдрому є зупинка витоку білка з сироватки крові в сечу і збільшення об`єму сечі. Перш за все призначається дієта з низьким вмістом солі, жирів і вмістом білка в кількості 1 г на 1 кг маси тіла пацієнта на добу. Також рекомендується включати в раціон продукти багаті калієм і великим числом вітамінів. Обсяг споживаної рідини повинен перевищувати добовий діурез не більше ніж на 20-30 мл. Медикаментозне лікування проводиться під наглядом фахівців в умовах стаціонару і включає в себе: прийом діуретиків на фоні постійного спостереження за калію в крові і імуносупресивну терапію, спрямовану на коригування імунних уражень організму. Імуносупресивну лікування нефротичного синдрому полягає в прийомі глюкокортикоїдів - преднізолону і метилпреднізолону.
За умови своєчасного звернення до лікаря і грамотної терапії в поєднанні з відвідуванням санаторно-курортних установ прогноз лікування можна вважати вельми сприятливим.
Гострий гломерулонефрит у дитини виникає, коли запалюються нирки, при цьому можуть бути вражені дрібні судини,…
Існує закономірність між рівнем гемоглобіну в крові і щільністю крові. Як правило, якщо у людини високий рівень…
Відео: Лікування нирок - Камені в нирках причиниНефротичний синдром виникає через інфекційне, урологічного, хронічного,…
Нефротичний синдром виникає при захворюваннях нирок, при цьому на тривалий час втрачається з сечею білок, таким чином,…
Синдром Гудпасчера є аутоімунним. Виявляється патологія у вигляді легеневої кровотечі та гломерулонефриту, який…
Синдром Такаясу характеризується запальним ураженням аорти та її відділів, а також артеріальних гілок. До сих пір…
Відео: Гіпергідратація і смерть від неїГіпергідратація - стан організму, що характеризується надмірним вмістом в…
Відео: Хронічна ниркова недостатністьХронічна ниркова недостатність - це захворювання, що характеризується поступовим…
Хронічний гломерулонефрит - це дифузне захворювання нирок, в більшості випадків імунного генезу. Характеризується…
Відео: хронічний нефритХронічний нефрит (або розлитої гломерулонефрит) являє собою ускладнення недолікованого або ж…
Синдром Клайнфельтера - генетична хвороба, що характеризується наявністю у хлопчиків як мінімум однієї зайвої…
Метаболічний синдром являє собою набір певних факторів у вигляді патологічних станів і захворювань, які можуть привести…
Відео: ДизурияНіктурія є патологічний стан, пов`язаний з порушенням сечовипускання, що виражається в перевищенні…
Відео: Гострий гломерулонефрит у дітейГломерулонефрит - захворювання нирок, при якому переважно уражаються клубочки…
Пієлонефрит - це запальне захворювання нирок, при якому відбувається ураження паренхіми і чашково-мискової системи.…
Відео: ниркова недостатність і гломерулонефрит (відповіді доктора)Ниркова недостатність - аномальне стан організму, що…
Синдром Іценко-Кушинга є симптомокомплекс, що викликається тривалою дією на організм глюкокортикоїдів…
Синдром Рея - рідкісне і вкрай небезпечне захворювання, що вражає дітей і підлітків (найчастіше у віці 4-12 років),…
Відео: Синдром Рейтера. Чим небезпечні «випадкові зв`язки»Синдром (хвороба) Рейтера - запальне аутоімунне…
Синдром Жильбера (хвороба Жильбера) - спадкове захворювання, що характеризується постійним або періодичним проявом…
Відео: Лікування нирок - Сучасне оперативне лікування раку ниркиАмілоїдоз - це порушення білкового обміну, в результаті…