Отит - середній, гострий, гнійний, у дітей, симптоми і лікування

симптоми отиту

Варто відзначити, що найлегшою формою отиту є зовнішній отит, але крім нього буває внутрішній отит і отит середнього вуха. Щодо симптомів отиту, то зазвичай це ниючі болі з періодичним

характером, а також можливі припухлості вушної раковини і підвищується температура тіла людини. Причинами зовнішнього отиту може бути і механічне пошкодження тканини зовнішнього вуха, тобто мікротравми при неправильній чищенні або травмі вушної раковини. А запалення слизової оболонки в середньому вусі називається отитом середнього вуха. Небезпека цього виду отиту в тому, що він призводить до дуже тяжких наслідків. Наприклад, може виникнути повна або часткова втрата слуху, а запалення може надалі поширитися, навіть на оболонку головного мозку.

Крім цього, отит середнього вуха зазвичай супроводжується сильним болем у вусі, зниженням слуху, відчуттям закладеності вуха і шуми переливається води, а в важких формах отит супроводжується виділеннями з вушного проходу і підвищенням температури тіла, яка може бути більше 38 градусів. А якщо не буде проводитися неправильне і несвоєчасне лікування отиту середнього вуха, то в подальшому це може призвести до розвитку внутрішнього отиту.

Симптоми внутрішнього отиту дуже схожі з симптомами отиту середнього вуха, проте в цьому випадку існує великий ризик ускладнень, тому необхідна госпіталізація і навіть може знадобитися оперативне лікування отиту в стаціонарі. Крім цього, отит, як і багато інших захворювань, може протікати в хронічній і в гострій формі.

Якщо це гостра форма отиту, то вона дуже швидко виникає сильний біль, яка з кожною годиною або навіть хвилинами ще більше наростає. Якщо це хронічна форма отиту, то вона протікає більш повільно, а її симптоми менш виражені, як інші форми, але це не усуває небезпеку після появи цього захворювання.

Гострий середній отит

Що стосується гострого отиту, то він протікає поетапно. Наприклад, спочатку з`являється запалення слизової оболонки середнього вуха, потім з`являється генетично і відбувається перфорація барабанної перетинки. Взагалі гострий отит може протікати досить легко, якщо не буде помітною загальної реакції організму. У деяких випадках ця форма отиту може прийняти тяжкий перебіг, має різкі реактивні явища з боку організму. Причинами розвитку гострого середнього отиту є проникли в барабанну порожнину інфекції. Це може статися через різке ослаблення або переохолодження організму.

Ще гострий середній отит може виникнути вдруге, і стати наслідком ускладнення інфекцій і в результаті ураження верхніх дихальних шляхів або ж після перенесеного грипу. У дитячому віці захворювання може виникнути після перенесених скарлатини, дифтерії, кору та інших дитячих інфекційних хвороб. Ще гостре запалення середнього вуха може виникнути після хронічних або гострих запалень носа і глотки. Залежно від тяжкості перебігу хвороби, розрізняють загальні і місцеві симптоми отиту середнього вуха. Наприклад, при нормальному перебігу гострого отиту досить часто настає одужання і повне відновлення слухових функцій. Якщо ж будуть несприятливі умови лікування, то перебіг хвороби може придбати затяжний млявий характер або ж воно перейде в хронічну форму.

При типовому перебігу гострого гнійного отиту виділяють три періоди розвитку. Наприклад, в першому періоді відбувається виникнення і розвиток запальних процесів в середньому вусі. У цьому випадку біль у вусі дуже сильна і поступово наростаюча, а в більш важких випадках вона стає просто нестерпною і болісної, що може позбавити спокою. Найчастіше біль відчувається в глибині вуха, а за своїм характером вона може бути пульсуючим, рве, ниючий або стріляє. Досить часто при гострому середньому отиті біль може віддавати в зуби, потилицю, в скроню або поширюватися по всій голові, а також посилюється при сморкании, чханні, ковтанні, при кашлі, так як в цьому випадку сильно підвищується тиск в барабанної порожнини.

При наступному етапі розвитку отиту відбувається прорив барабанної перетинки і наслідок запалення - генетично. Потім після гноетечения зазвичай знижується температура, однак цей болісний процес може тривати 4-7 днів. При запаленні генетично спочатку спостерігається рясне, а потім істотно зменшується і гній набуває густу консистенцію. Якщо у вусі спостерігається середній гострий отит, то гній в цьому випадку не має запаху. Якщо в цьому випадку відсутній зовнішній отит.

Що стосується третього періоду гострого середнього отиту, то при цьому спостерігається поступове припинення запальних процесів, потім зникає генетично, нормалізується робота середнього вуха і заростає перфорація барабанної перетинки. А тривалість кожного з цих періодів може коливатися від декількох днів і до двох тижнів.

Гострий катаральний отит

Ця форма отиту супроводжується запаленням порожнин середнього вуха, яке викликають стрептококи, стафілококи і інші збудники. Спровокувати гострий катаральний отит може знижена опірність організму, цукровий діабет, переохолодження, авітаміноз, хвороби нирок, рахіт, різні інфекційні захворювання і так далі. Найчастіше, бактерії проникають в середнє вухо з порожнини носа, через слухову трубу і це виникає при загостреному запаленні слизової оболонки під час гострого риніту, ГРЗ, при грипі або ж при гострому отиті.

Факторами, які прискорюють поширення інфекції, є кашель, аденоїдні розростання, чхання або неправильне сякання, адже необхідно очищати по черзі кожну ніздрю. Симптомами катального отиту є шум у вусі, біль, відчуття закладеності і зниження слуху. І зазвичай біль в цьому випадку носить наростаючий характер, також вона може віддавати в зуби, відчуватися в глибині вуха або віддавати в тім`яно-скроневу або потиличну область. Крім цього, можуть спостерігати неприємні відчуття при кашлі, при чханні та ковтанні, що дуже часто позбавляє хворого апетиту і сну. А при виникненні хвороби на тлі загального інфекційного захворювання може різко підвищитися температура.

При огляді пацієнта лікар виявляє почервоніння барабанної перетинки, а дотики до неї дуже болючі. Щодо лікування, то при катаральному отиті необхідний постільний режим, а при ускладненнях потрібно госпіталізація. Для усунення болю потрібно закопування в слуховий апарат карболового гліцерину і спирту на 70% по 5-6 крапель в кожне вухо. Далі вводять в кожне вухо ватний гніт на ніч. Додатково застосовують фізіопроцедури, грілки і горілчані компреси. А в ніс закапують судинозвужувальні і бактерицидні краплі. Якщо висока температура, то лікар призначає жарознижуючі препарати.

Гострий ексудативний отит

Дана форма отиту є запаленням середнього вуха з утворенням транссудату і його тривалим збереженням в барабанної порожнини. За своєю поширеністю гострий ексудативний отит у дітей зустрічається частіше, ніж у дорослих. А діагностується гострий ексудативний отит у 60% дітей віком 3-7 років та у 10% дітей віком 12-15 років. Причини ексудативного гострого отиту досить різноманітні і їх можна розділити на місцеві та на загальні. Наприклад, до загальних причин належать алергії, зниження загальної імунної реактивності, екологічні фактори, специфічні захворювання, які знижують імунітет, а також часті інфекційні захворювання.

Якщо це місцеві причини ексудативного отиту, то це може бути порушення вентиляційної функції слухової труби, в результаті гіпертрофії глоткової мигдалини, а також уповільнений запально-алергічний процес в глоткової мигдалині. У дітей клінічні симптоми цього захворювання виражені мало. Досить часто основним симптомом при захворюванні стає зниження слуху або сильний шум у вусі. Але так як діти у віці 2-5 років на зниження слуху зазвичай не скаржаться, то ексудативний отит в цьому випадку найбільш зустрічається і дає ускладнення. А якщо дитину з цією формою отиту не лікувати, то вже через 3-4 роки у нього може розвинутися стійка і необоротна приглухуватість, яка обумовлена рубцевим адгезивним процесом в середньому вусі, освітою в барабанній перетинці кишень, атрофією барабанної перетинки або її перфорацією. Крім цього, частково може постраждати звукосприймальний апарат.

Гострий гнійний отит

Дана форма отиту є гнійне гостре запалення слизової оболонки на барабанній перетинці. При цій формі хвороби в катальні запалення ще й залучаються всі відділи середнього вуха. Гострий гнійний отит є широко поширеним захворюванням середнього вуха, яке дуже часто протікає в легкій формі, а потім може бурхливо розвинутися і викликати важку запальну реакцію організму. Але в обох випадках досить часто гострий гнійний отит залишає надалі спайковий процес, який супроводжується важко виліковної приглухуватістю, а також може перейти в хронічну і часто прогресуючу форму, яка призводить до приглухуватості і до інших тяжких ускладнень.

Найбільш часто гострий гнійний отит зустрічається у дітей до 3-х років. А його відмінною рисою є гостре початку і досить млявий перебіг, але в дитячому віці зростає схильність до рецидиву хвороби. Головними факторами, які провокують цю хворобу, є поєднання зниження загальної та місцевої резистентності, а також потрапляння в барабанну порожнину інфекції. Досить часто через слухову трубу прямо в барабанну порожнину потрапляє мікрофлора, яка сапрофітірующая в горлі. Але це не може викликати запалення, якщо загальна і місцева реактивність в нормі. А якщо надходження мікрофлори було масивним або ж мікрофлора була високовірулентной, то в цьому випадку виникає гострий середній отит.

Головними збудниками гострого отиту у дітей і у дорослих є основні інфекції або асоціації мікроорганізмів. Найчастіше вірусний отит спостерігається при епідеміях вірусних захворювань.

Найчастішим шляхом для проникнення інфекції є шлях через слухову трубу. І так як в порожнині середнього вуха флори з мікробами немає, то в роботу вступає бар`єрна функція слизової оболонки в слуховий трубі. В результаті тут продукується слиз, яка має протимікробну дію. Ворсинки миготливого епітелію слухової труби переміщують слизовий секрет до носоглотці. Тому при різних загальних інфекційних захворюваннях, при місцевих гострих загостреннях, а також при запальних, хронічних захворювань верхніх дихальних шляхів функція захисту епітелію в слуховий трубі порушується. В результаті мікрофлора відразу проникає в барабанну порожнину.

У деяких рідкісних випадках інфекція може потрапити в середнє вухо через пошкоджену барабанну перетинку при травмі або ж через ранку соскоподібного відростка. В даному випадку відбувається травматичний середній отит. Самим рідкісним способом проникнення інфекцій в середнє вухо є гематогенний спосіб. А можливий він при наявності в організмі таких інфекційних захворювань, як кір, грип, скарлатина, туберкульоз та інші. У вкрай рідкісних випадках гострий гнійний отит може розвинутися в результаті ретроградного поширення інфекції безпосередньо з порожнини черепа або ж з лабіринту.

Гострий отит у дітей

Зазвичай гострий отит у дітей починає різким болем у вусі і високою температурою. І найбільш часто це починається після перенесеного грипу або застуди. Найголовніше, що необхідно зробити в цій ситуації, це поставити за вушної раковиною зігріваючий горілчаний компрес і найкраще робити його з камфорним спиртом, який необхідно розбавити наполовину з водою. Найчастіше компрес зменшує біль і дитина заспокоюється, однак зупинятися на цьому не потрібно. Так як дитину відразу потрібно показати негайно лікаря. Варто відзначити, що отит страшний своїми ускладненнями, які можуть виникати, якщо вчасно не лікувати дитину. Крім цього, отит може перейти в хронічну форму або може привести до часткової втрати слуху.

До виникнення ускладнень отиту привертає будова органу слуху. Адже у дітей слуховий апарат більш звивистий, ніж у дорослих, а в кінці проходу розташовується барабанна перетинка, яка є бар`єром, що прикриває середнє вухо. А за цією дуже тонкою плівкою розташовується барабанна порожнина, яка має в своєму розпорядженні інструментом звукопроведенія - це слухові кісточки, нерви, м`язи і судини. Барабанна порожнина складається з слухової труби, яка з`єднує її з носоглоткою, на яку і потрібно звернути основну увагу. Адже при різних респіраторних або інших інфекціях, які найбільш часто зустрічаються у дітей, починається запальний процес, який вражає найчастіше носоглотку. Тому через слухову трубу, яка у дітей коротше і ширше, ніж у дорослих, мікроби відразу потрапляють в барабанну порожнину.

Гострий отит середнього вуха

Це захворювання є проявом запалення в тканинах барабанної порожнини, соскоподібного відростка та слухової труби. Найчастіше гострий отит середнього вуха виникає в дитячому віці, проте їм можуть хворіти люди будь-якого віку. Запальний процес в середньому вусі може бути викликаний різними мікроорганізмами, це стрептококи, стафілококи, гриби і віруси. Найбільш часто мікроорганізми потрапляють в середнє вухо безпосередньо через слухову трубу і цього зазвичай сприяють цьому процеси в носі, носоглотці, в навколоносових пазухах або при наявності аденоїдів у дітей. А більш рідкісним шляхом проникнення інфекцій в середнє вухо є її потрапляння через зовнішній слуховий провід під час травм барабанної перетинки. Ще виникнення гострого отиту може статися при таких інфекційних захворювань, як скарлатина, грип або кір, а також існує й інший шлях проникнення інфекції-це через кров.

Крім цього, зниження опірності організму при різних інфекційних захворюваннях, хворобах нирок, при цукровому діабеті і переохолодження можуть посприяти розвитку запальних процесів в середньому вусі. За перебігом захворювання гострий отит середнього вуха буває гнійним і катаральним. А в перебігу гострого середнього отиту розрізняють три стадії. Перша стадія - це гострий катаральний отит, тобто відбувається виникнення і розвиток запальних процесів в середньому вусі і подальше наростання симптомів хвороби, які пов`язані зі скупченням ексудату - це рідини в середньому вусі.

Друга стадія - це гнійний отит, тобто утворення і скупчення гною в порожнині середнього вуха, що призводить до розриву барабанної перетинки і до генетично. Третьою стадією розвитку гострого отиту середнього вуха є затихання запального процесу, який суттєво зменшується і поступово припиняється генетично, а потім відбувається зрощення країв барабанної перетинки.

Гострий зовнішній отит

Це форма отиту є запаленням шкіри хрящової частини слухового зовнішнього проходу. Симптомами гострого зовнішнього отиту є болі у вусі, біль при жуванні, при натисканні на козелок, біль при потягивании вушної раковини. Природно, при цьому захворюванні може бути присутнім припухлість біля вушної раковини з обох сторін або з одного з них. Ще можливий біль при натисканні соскоподібного відросток, а сама біль посилюється у напрямку до вушних складкам. Ще спостерігається при гострому зовнішньому отиті звуження зовнішнього слухового проходу з різним ступенем вираженості. Крім цього, можливий лімфаденіт предушних лімфатичних вузлів.

Коли барабанна перетинка не збуджена, то слух може не постраждати. А при диференціальної діагностики може відбутися відшарування холестеатомой шкіри на задній стінці зовнішнього слухового проходу. Для лікування гострого зовнішнього отиту в зовнішній слуховий прохід вводиться турунди з рідиною Бурова або з борним спиртом, а також призначають для лікування УВЧ терапію на область вуха. А при сильних болях і при високій температурі тіла призначають антибіотики - це олететрін, доксициклін, вибрамицин або еритроміцин протягом 6-7 днів. Подібне лікування проводять і при гнійних виділеннях.

Якщо захворювання затягнулося. Те лікар призначає внутрішньом`язовіін`єкції антибіотиків, призначає аутогемотерапию і місцево призначає стафілококовий анатоксин. Якщо розвинувся рецидивний фурункульоз, то в цьому випадку буде потрібно аутогемотерапия, проводять аналіз крові на цукор, щоб виключити діабет, і необхідна вітамінотерапія.

Гострий двосторонній отит

Гострий двосторонній отит є запаленням в тканинах барабанної перетинки або слухової труби. Крім цього, запальний процес може відбитися і на оточуючих тканинах. Найчастіше гострий отит не приводить до втрати слуху, але бувають винятки, якщо це гнійний отит, при якому відбувається руйнування тканин середнього вуха. Гострий двосторонній отит розвивається з п`яти стадій. Найперша стадія характеризується заложенностью вух, шумом у вухах, а підвищена температура може бути відсутнім. На другій стадії можливо гостре катаральне запалення в середньому вусі, яке характеризується симптомами першої стадії. може виникнути стріляючий біль у вусі, підвищитися температура і запалення слизових оболонок. Наступна стадія захворювання - це доперфоратівная стадія, яка характеризується нестерпним болем, що переходить в шию, очі, зуби і в глотку. Температура тіла на цій стадії може піднятися до ризикованого показника.

Наступного постперфоратівной стадії гострого двостороннього отиту біль слабшає, однак починається генетично з вух. Останньою стадією є репаративная стадія, тобто купірування запалення і вже початок одужання. Найголовнішою небезпекою під час гноетечения є загроза того, що гній потрапить в черепну порожнину і стане причиною розвитку абсцесу мозку або менінгіту. Крім цього, потрібно пам`ятати і про обов`язкове відвідування лікаря при найперших проявах болю у вухах або ж якщо вуха заклало. А якщо подібні симптоми не проходять за два-три тижні, то існує небезпека захворювання.

Якщо ж здійснюється лікування тільки нетрадиційними засобами, то це може викликати ускладнення, так як подібні методи застосовуються тільки під наглядом лікаря. Причому терапія обов`язково повинна проводитися, враховуючи всі аспекти захворювання, наприклад, врахувати наскільки виражена запальна реакція, врахувати всі ускладнення і інші супутні захворювання. Крім цього, дуже важливо врахувати загальний стан хворого, а також його індивідуальні характеристики. А в залежності від характеру і форми ураження середнього вуха вибирають метод лікування, який може бути оперативним або консервативним. За статистикою гострий двосторонній отит може мати прояви у 80% дітей до 3-х річного віку. Досить часто отит розвивається після переохолодження або після перенесеної простуди. А щоб його не допустити, необхідно своєчасно лікувати слизову оболонку горла і носа.

 лікування отиту

Щодо лікування отиту, то варто відзначити, що це дуже серйозне захворювання, яке обов`язково потрібно лікувати. Тому при перших симптомах необхідно відразу звернутися до отоларинголога. Адже тільки лікар може правильно встановити форму отиту і на підставі цього призначити правильне лікування. І навіть, якщо людина прихильник лікування народними методами, то без медикаментів лікування отиту неможливо. Лікується отит зазвичай близько 10 днів, але в більш важких формах лікування може затягнутися. У будь-якому випадку необхідно своєчасне звернення до лікаря.

Варто зазначити, що лікування отиту носить комплексний характер і для початку пацієнту необхідно забезпечити повний спокій, щоб не спровокувати виникнення ускладнень. Потім необхідно призначити спеціалізовані антибіотики, щоб здійснити оперативну боротьбу зі збудником отиту. Антибіотики можуть бути в таблетках, це Солютаб, Флемоклав, Цифран або антибіотики в краплях, це Отіпакс і Софрадекс, але вони перед закапуванням повинні бути кімнатної температури. Однак антибіотики повинен призначати тільки лікар.

Буває, трапляється так, що отит застає людину зненацька, наприклад, у вихідний день. І в цьому випадку необхідно не запустити ситуацію. Саме тому, при появі болю у вусі, при прострілу або при посмикувань, необхідно купити краплі Софрадекс для дорослих, а для дітей допоможуть краплі Отипакс. У цьому випадку обов`язково потрібно дотримуватися дозування, яка вказана в інструкції, а потім закопувати в кожне вухо. Якщо ж наступили дуже сильні болі, то в цьому випадку можна прийняти болезаспокійливий засіб. Однак, якщо вухо вже перестало боліти, то все одно необхідно звернутися до лікаря. Так як існує велика ймовірність виникнення ускладнень.

При зовнішньому отиті лікування повинно складатися з прогріванні, з промиванні слухового проходу і за допомогою зігріваючих компресів. Якщо ж вже утворився абсцес, то з`являється необхідність в його розтині. При середніх отитах призначають антибіотики та жарознижувальні засоби. Коли вже настало генетично, то лікар в стаціонарі робить надріз барабанної перетинки, щоб витік гній з вуха, як можна швидше. Ще потрібно буде змішати в рівних частинах 70% -ний спирт і гліцерин і в цьому розчині слід намочити турунду з вати, а потім вставити її в вухо. Потім потрібно покласти ватяну кульку, змочену звичайним дитячим кремом, а через 2 години його витягти. Через декількох процедур набряк зникне.

Щоб усунути вушну біль, необхідно прийняти знеболюючі засоби. Наприклад, для дорослих призначають Колдрекс, а дітям призначають Нурофен, в результаті полегшення настане буквально відразу. Але дуже важливо знати, що будь-які зігрівають компреси категорично не можна застосовувати при високій температурі. А також дуже серйозно поставитися до лікування отиту.

профілактика отиту

Щоб попередити будь-яке запалення, необхідні ті кошти, які сприяють зміцненню організму, наприклад, правильний режим роботи, харчування і відпочинку, систематичні заняття спортом і фізкультурою і загартовування. Крім цього, ті люди, які страждають на хронічний отит, повинні добре лікуватися і дотримуватися всі необхідні заходи. Наприклад, під час купання або миття голови необхідно захищати вуха від брудної води, зазвичай для цього використовують беруші або ж ватні тампони, які слід змочити рослинним маслом. Коли з вуха виходить гній, то за вказівкою лікаря потрібно очищати вуха від скупчення гною, а також застосовувати призначені лікарем процедури і ліки.

Ті люди, які схильні до хвороб горла чи носа, обов`язково повинні радитися з лікарем, щодо свого лікування і профілактики хвороби. Крім цього, необхідно систематично лікувати мигдалини, а в запущених випадках їх потрібно видалити. Крім цього, обов`язково потрібно лікувати нежить і особливо якщо це хронічна форма. Крім цього, кожна людина повинна акуратно сякатися, так як при посиленому сморкании через євстахієву трубу слиз з мікробами може потрапити в барабанну порожнину, що викличе запалення в ній, тобто отит.

  Слід знати, що при загостреннях отиту небажано виконувати будь-яку напружену фізичну роботу, а також не можна виходити з дому при вітрі і сильному холоді і бажано уникати розмов. Ще при загостреннях вухо закривають теплою пов`язкою. Якщо у пацієнта сильні болі в області вуха, то можна застосувати болезаспокійливі засоби, які призначає тільки лікар. Взагалі в більшості випадків профілактичні заходи не дозволяють допустити запалення в вусі тим людям, які потрапляють в зону ризику.