Фуросемід

Фуросемід - діуретичний медикамент, застосовуваний при набряковому синдромі, викликаному різними причинами.

Фармакологічна дія Фуросеміду

Медикамент Фуросемид відноситься до «петльовим» діуретиків з швидко наступаючим, сильним і короткочасним ефектом. Активний компонент Фуросеміду, завдяки збільшенню виведення NaCl, має гіпотензивну дію.

Крім натрійуретичного і хлоруретичну дій, Фуросемид по інструкції має і вторинними ефектами, які пов`язані з перерозподілом внутрипочечного кровотоку. При цьому під час курсового лікування ослаблення ефекту не спостерігається.

Після внутрішньовенного введення дія медикаменту настає найбільш швидко - через 5-10 хвилин. При прийомі Фуросеміду всередину у вигляді таблеток або суспензії діуретичний ефект розвивається протягом години і досягає свого максимуму через 1-2 години. Як правило, середня тривалість ефекту від застосування Фуросеміду - від 2 до 3 годин, а на фоні зниженої функції нирок цей період може тривати до 7-8 годин.

Форма випуску

Медикамент Фуросемид випускають в декількох лікарських формах:

• Таблетки по 40 мг;
• Гранули для приготування суспензії для прийому всередину;
• Розчин для ін`єкцій в ампулах по 2 мл.

аналоги Фуросеміду

Аналогом Фуросеміду по активної речовини є медикамент Лазикс, а за схожим механізмом дії до аналогам відносяться Брітомар, Буфенок, Діувер, Трігрім і Торасемід Канон.

Показання до застосування Фуросеміду

За свідченнями Фуросемид призначають для лікування набрякового синдрому, що виникає при:

• Хронічної ниркової і серцевої недостатності;
• Нефротичному синдромі (як допоміжна терапія після лікування основного захворювання);
• Хворобах печінки;
• Артеріальної гіпертензії.

Також Фуросемид по інструкції призначають для підтримки форсованого діурезу при отруєннях деякими хімічними сполуками, які в незміненому вигляді виводяться нирками.

Протипоказання

При наявності показань Фуросемид не застосовуються:

• При нирковій недостатності в гострій формі, супроводжується анурією;
• На тлі гіперчутливості;
• При стенозі сечовипускального каналу;
• На тлі печінкової недостатності, що протікає у важкій формі;
• На тлі обструкції сечовивідних шляхів каменем;
• Приострен гломерулонефриті;
• Прідекомпенсірованном аортальному або мітральному стенозі;
• На фоні гипергликемической коми;
• Пріпрекоматозних станах;
• На тлі подагри;
• Прігіперурікеміі;
• При підвищенні центрального венозного тиску понад 10 мм рт.ст .;
• На тлі дигиталисной інтоксикації;
• На тлі гострого інфаркту міокарда;
• Пріартеріальной гіпотензії;
• На тлі порушення водно-електролітного обміну, включаючи гиповолемию, гипонатриемию, гипокалиемию, гіпохлоремія, гипокальциемию, гіпомагніємію;
• Пріпанкреатіте.

Також особливо обережно потрібно призначення Фуросеміду за показаннями при:

• Гіпопротеїнемії (через зростання ризику розвитку ототоксичності);
• Гіперплазії передміхурової залози;
• стенозуючому атеросклерозі церебральних артерій;
• Цукровому діабеті (через зниження толерантності до глюкози);
• Вагітності та в період лактації (особливо в першій половині вагітності, коли призначення медикаменту можливо виключно за життєвими показаннями).

Спосіб застосування Фуросеміду

При лікуванні набрякового синдрому Фуросемид у вигляді таблеток застосовують вранці, бажано - до сніданку. Разова початкова доза може варіюватися від 20 мг до 80 мг. Якщо діуретичний відповідь відсутня, дозування можна збільшувати 3-4 рази на день на 20-40 мг. Максимальна разова доза рідко перевищує 600 мг.

При лікуванні артеріальної гіпертензії, як правило, призначають по 20-40 мг Фуросеміду, а в разі відсутності значущого зниження артеріального тиску терапію доповнюють іншими гіпотензивними ліками. Якщо Фуросемид застосовують на додаток до вже призначеним гіпотензивним медикаментів, їх дозу слід зменшити вдвічі.

У дітей початкова разова доза Фуросеміду за інструкцією становить 2 мг / кг, максимально зазвичай призначають 6 мг / кг.

Розчин Фуросеміду для ін`єкцій зазвичай вводять внутрішньовенно. Парентеральне введення проводять у випадках, коли приймати ліки всередину немає можливості - при набряковому синдромі, що протікає в гострій формі, або в ургентних ситуаціях.

При лікуванні набрякового синдрому Фуросемид зазвичай призначають в початковій дозі 40 мг, а до досягнення адекватного діурезу можна робити повторні введення кожні 2 години, збільшуючи вдвічі вводиться дозу.

Під час лікування Фуросемідом необхідно стежити за артеріальним тиском, концентрацією сечової кислоти і електролітів в плазмі і при необхідності коректувати проведену терапію. Також слід враховувати, що найбільший ризик розвитку водно-електролітних порушень спостерігається на тлі ниркової недостатності.

Побічні дії Фуросеміду

Застосування Фуросеміду за відгуками може привести до різних по вираженості порушень з боку багатьох систем організму, що виявляється як:

• парестезії, запаморочення, апатія, головний біль, слабкість, адинамія, сонливість, млявість і сплутаність свідомості (нервова система);
• Ортостатичнагіпотензія, зниження артеріального тиску, тахікардія, колапс, аритмії (серцево-судинна система);
• Сухість слизової оболонки порожнини рота, загострення панкреатиту, нудота, зниження апетиту, спрага, запори або діарея, блювота, холестатичнажовтуха (травна система);
• Порушення слуху та зору (органи чуття);
• Гіповолемія, дегідратація, гіпонатріємія, гіпокаліємія, гіпокальціємія, гіпохлоремія, метаболічний алкалоз, гіпомагніємія (водно-електролітний обмін);
• Тромбоцитопенія, лейкопенія, апластична анемія, агранулоцитоз (органи кровотворення);
• Інтерстиціальнийнефрит, олігурія, гематурія, гостра затримка сечі (зазвичай на тлі гіпертрофії передміхурової залози), зниження потенції (сечостатева система).

серед алергічних реакцій, що з`являються найчастіше при застосуванні Фуросеміду, за відгуками відзначають пурпуру, кропив`янку, ексфоліативний дерматит, озноб, мультиформну ексудативну еритему, некротизуючий ангіїт, васкуліт, лихоманку, свербіж шкіри, фотосенсибілізацію і анафілактичний шок.

Крім того, при застосуванні Фуросеміду можуть спостерігатися м`язова слабкість і судоми литкових м`язів. У недоношених дітей внутрішньовенне введення може викликати кальциноз нирок і тромбофлебіт.

Передозування Фуросемідом за відгуками може привести до розвитку:

• колапсу;
• Вираженого зниження артеріального тиску;
• гіповолемії;
• шоку;
• гемоконцентрации;
• дегідратації;
• Гострої ниркової недостатності з анурією;
• Аритмій, включаючи AV блокаду і фібриляцію шлуночків;
• Млявого паралічу;
• тромбоемболії;
• тромбозу;
• Сплутаність свідомості;
• сонливості;
• Апатії.

Умови зберігання

Фуросемід належить до діуретичних медикаментів рецептурного відпуску з терміном придатності п`ять років за умови його зберігання з дотриманням рекомендованих умов.