Фансидар

Основні діючі речовини Фансидару проявляють активність проти безстатевих інтраерітроцітарних малярійних плазмодіїв. Спільний ефект піріметаміну і сульфадоксину сприяє пригніченню активності ферментів, які впливають на біосинтез фоліновоїкислоти в організмі паразитів.

Загибель мікроорганізмів відбувається після одноразового прийому Фансидару.

Фансидар проявляє активність проти багатьох штамів плазмодіїв, патогенних для людини - P. Malariae, P. vivax, P. оvale, P. falciparum, включаючи стійкі до пириметаміну і похідним 4-амінохіноліну штами.

Але в країнах Південної Америки, Східної та Центральної Африки, Південно-Східної Азії виявлені штами P. Falciparum, які мають розвинену стійкість до Фансидару.

Препарат ефективний при викликаних Toxoplasma gondii і Pneumocystis carinii інфекціях.

Фансидар не робить гіпоглікемічної дії.

Показання до застосування Фансидару

За інструкцією Фансидар застосовується для попередження і лікування:

малярії;
пневмоцистной інфекції;
токсоплазмозу.

Протипоказання

Фансидар не призначається:

в ранньому грудному віці (до 2 місяців);
при гіперчутливості до компонентів, що входять в препарат;
під час першого триместру вагітності;
в період грудного вигодовування;
в період, коли можливе зачаття;
при пригніченні кістковомозкового кровотворення;
печінкової або ниркової недостаточностях.

Спосіб застосування та дозування Фансидару

За інструкцією Фансидар в таблетованій формі приймається всередину одноразово в обсязі 3 таблеток (дорослі).

Дітям Фансидар призначається:

10-14 років - 2 таблетки;
7-9 років - 1 таблетки;
4-6 років - 1 таблетка;
менше 4 років - таблетки.

Фансидар у вигляді розчину для ін`єкцій вводиться глибоко внутрішньом`язово в обсягах:

1-1,5 мл - у віці до 4 років;
2,5 мл - у віці 4-6 років;
3,5 мл - у віці 7-9 років;
5 мл - у віці 10-14 років;
7,5 мл - дорослим.

З метою попередження рецидивів і більш швидкого терапевтичного ефекту разом з Фансидаром призначають хінін протягом 3-7 днів.

У профілактичних цілях призначається: Фансидар в формі розчину для ін`єкцій

особам з частковим імунітетом - 2-3 таблетки раз на місяць;
особам без імунітету - 1 таблетка раз в тиждень
дітям з частковим імунітетом - -2 таблетки раз на місяць;
дітям без імунітету - -1 таблетки раз на два тижні

Перша доза препарату повинна бути прийнята за тиждень до поїздки в ендемічний район, таблетки слід приймати протягом всього періоду перебування в небезпечному районі плюс 6 тижнів після повернення з нього.

Для предупрежденіяпневмоній немовлятам і дітям молодшого віку Фансидар призначають з розрахунку 40 мг на кг ваги раз в дві тижні-дорослим людям - 1-2 таблетки на тиждень.

У разі токсоплазмозу рекомендована доза для дорослих - 2 таблетки раз на тиждень протягом 6-8 тижнів.

Побічна дія

Препарат Фансидар може викликати нудоту, відчуття переповнення шлунка, блювоту, стоматит, гематологічні зміни, гепатит, млявість, лихоманку, головний біль, поліневрит, кашель, легеневі інфільтрати, задишку, свербіж, висип, випадання волосся, мультиформну ексудативну еритему, синдром Лайєлла.

Передозування

Передозування препаратом проявляється втратою апетиту, нудотою, судомами, ознаками збудження, блювотою.

При виникненні судом потрібне негайне введення барбітуратів або диазепамом.

Застосування при вагітності та лактації

За інструкцією Фансидар не застосовується в першому триместрі вагітності, в період можливого зачаття і під час годування дитини грудьми.

Взаємодія з іншими препаратами

Фансидар не можна приймати одночасно з триметопримом, або комбінацією сульфаніламідів і триметоприму через можливе посилення нестачі фолатів.

При застосуванні одночасно з хлорохіном частіше спостерігаються побічні явища, які протікають у важчій формі.

особливі вказівки

Лікування Фансидаром протягом більше 3 місяців має вестися під контролем картини крові.

Тривале застосування Фансидару має супроводжуватися додатковим прийомом фолієвої кислоти.

Якщо на тлі лікування Фансидаром виникає задишка або кашель, то препарат потрібно скасувати.

Відео: Йордан - Noize MC feat. Atlantida Project

У разі призначення Фансидару з метою профілактики, лікар повинен отримати відомості про непереносимості сульфаніламідів і інформувати пацієнта про підвищений ризик і негайному скасуванню ліки при виникненні шкірних реакцій.