Авелокс

Відео: Європейський антибіотик почнуть виробляти на Середньому Уралі

Авелокс відноситься до групи протимікробних препаратів-фторхінолонів, призначених для системного використання.

Міжнародна непатентована назва - Моксифлоксацин.

Діюча речовина - моксифлоксацину гідрохлориду.

Випускається Авелокс в формі:

• таблеток, покритих рожевою плівковою оболонкою (дозування 400 мг);
• прозорого розчину для інфузій жовтого кольору (дозування 400 мг).

Фармакологічна дія авелокс

Згідно з інструкцією Авелокс є антибактеріальним препаратом, що належить до групи фторхінолонів і володіє широким спектром дії. Діюча речовина препарату активно відносно:

Відео: Лікування бактеріофагами: коли антибіотики вже не допомагають

• Грампозитивних бактерій;
• Грамнегативнихбактерій;
• Анаеробних мікроорганізмів;
• Бактерій, стійких до кислот;
• Бактерій атипових форм.

Залежно від географічної зони частота придбаної опірності (резистентності) окремих штамів мікроорганізмів дії авелокс може змінюватися з плином часу. При лікуванні захворювань, що протікають у важкій формі, дуже важлива інформація про локальної резистентності мікроорганізмів. Стійкість до препарату розвивається досить повільно, і цього, як правило, передує велика кількість мутацій. В окремих випадках можлива перехресна стійкість до хінолонів. Однак більшість резистентних до дії хінолонів грампозитивних і анаеробних мікроорганізмів, проте, зберігають чутливість до авелокс.

Бактерицидні властивості препарату обумовлені пригніченням ферментативної активності бактеріальних топоізомераз II і IV, які відповідають за самовідтворення, репарацію (здатність клітин виправляти хімічні пошкодження і розриви в молекулах ДНК) і транскрипцію ДНК (перенесення генетичної інформації з ДНК на РНК). Для знищення мікробних клітин необхідно порушити біосинтез їх ДНК.

Фармакокінетичнівластивості авелокс

При пероральному застосуванні авелокс всмоктування його діючої речовини відбувається швидко і практично повністю. Показник абсолютної біодоступності препарату становить 91%.

Після одноразового прийому 400 мг авелокс його концентрація в крові досягає максимального значення через 0,5-4 години. У випадках, коли Авелокс приймався разом з їжею, рівень максимальної концентрації в крові діючої речовини незначно знижується (приблизно на 16%), а час її досягнення збільшується приблизно на 2 години.

Процес розподілу моксифлоксацину в тканинах і органах протікає досить швидко. Він здатний зв`язуватися з білками крові (переважно альбумінами) приблизно на 45%.

Найбільша концентрація авелокс, що перевищує рівень концентрації в плазмі, спостерігається:

• У тканинах легенів;
• У пазухах (верхньощелепної і гратчастої кістки);
• У вогнищах запалення;
• У міжклітинних, тканинних або внутрішньотканинний рідинах (інтерстиціальні рідини) і в слині (в цих рідинах моксифлоксацин знаходиться в незв`язаному з білками, вільному стані);
• У абдомінальних тканинах і рідинах;
• У статевих шляхах у жінок.

Період напіввиведення авелокс становить 12 годин. Він виводиться з організму нирками або разом з фекаліями як у незміненому вигляді, так і у вигляді неактивних сульфосполук і глюкуронідів. При одноразовому застосуванні авелокс в дозуванні 400 мг приблизно 19 його відсотків виводиться в незміненому вигляді з сечею і приблизно 25% - з фекаліями.

Чи не вивчалися фармакокінетичні особливості прийому препарату дітьми.

Дослідження і медичні відгуки про авелокс свідчать, що фармакокінетика препарату не залежить від статі, віку та етнічної приналежності пацієнтів.

Показання до застосування авелокс

Відповідно до інструкції Авелокс рекомендований дорослим пацієнтам у разі розвитку у них інфекційно-запальних захворювань, спровокованих мікроорганізмами, що володіють чутливістю до дії препарату. Серед них:

• Інфекційні захворювання дихальних шляхів, в тому числі що протікає із загостренням хронічний бронхіт, позалікарняна пневмонія (Включаючи ті випадки, коли вона викликана штамами мікроорганізмів, резистентних до дії пеніциліну, а також двом і більше препаратів-антибіотиків);
• гостро протікає синусит;
• Інфекції шкіри і м`яких тканин, що протікають без ускладнень;
• Інфекції шкіри і м`яких тканин, що протікають з ускладненнями (наприклад, інфікована діабетична стопа);
• Запальні захворювання органів малого тазу, що протікають без ускладнень (інфекції, що розвиваються в верхніх відділах жіночих статевих шляхів);
• Внутрішньочеревні (інтраабдомінальні) інфекції, в т.ч. протікають з ускладненнями (зокрема полімікробні інфекції, наприклад, абсцеси в черевній порожнині).

Спосіб застосування та дозування авелокс

препарат приймають перорально. Таблетку ковтають, не розжовуючи, і запивають достатньою кількістю рідини. Прийом авелокс не залежить від прийому їжі.

Добова доза моксифлоксацину становить 400 мг незалежно від віку пацієнта. Людям, що страждають від ниркової і / або печінкової недостатності, а також людям, що знаходяться на безперервному гемодіалізі та тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі, корекція добової дози також не потрібна.

Тривалість курсу лікування авелокс залежить від ступеня тяжкості інфекційного захворювання та від клінічного ефекту. Як правило, курс становить від 5 до 21 дня. Найбільш тривале лікування авелокс, відгуки це підтверджують, потрібно при інфекціях шкіри м`яких тканин, що протікають з ускладненнями. При цьому може бути призначено внутрішньовенне введення препарату з подальшим його прийомом всередину.

Побічні дії авелокс

Згідно з дослідженнями та відгуками Авелокс здатний викликати ряд побічних ефектів. Вони можуть виникати як:

• порушення роботи серця і судин: тахікардія, артеріальна гіпертензія або гіпотензія, вазодилатація і т.д .;
• порушення функції травної системи: блювота, діарея, диспепсія, запор, анорексія і т.д.;
• порушення функції нервової системи: плутані свідомості, головні болі, запаморочення, розлади сну, вертиго, тремор, депресії, емоційна лабільність і т.д .;
• порушення функції органів почуттів: порушення смаку, гостроти зору, нюху (включаючи аносмію), виникнення шуму у вухах, агевзія (вкрай рідко) і т.д .;
• порушення функції кровотворення;
• порушення згортання крові;
• порушення функції опорно-рухового апарату: артралгія, міалгія, судоми, підвищення тонусу мускулатури і т.д .;
• порушення дихання: задишка, астматичний стан;
• порушення перебігу обмінних процесів, наприклад, дегідратація;
• порушення функції сечовидільної системи;
• алергічні реакції;
• місцеві та інші реакції.

Протипоказання до застосування

В інструкції авелокс перераховані наступні групи пацієнтів, що мають протипоказання до прийому препарату:

• Вагітні та годують грудьми жінки;
• Діти до 18 років;
• Люди з підвищеною індивідуальною чутливістю до компонентів препарату.